ƒќ
1914 р. виповнилос¤ 15 рок≥в з тихнув п≥р, ¤к вперше у св≥т≥ п≥дв≥дний
човен "Holland" була зарахована до складу регул¤рного в≥йськового
флоту. —убмарини пройшли три в≥йни (рос≥йсько-¤понську, ≥тало-турецьку
≥ греко-турецьку), виконали р¤д атак ≥ нав≥ть вистр≥лили одну торпеду,
але мимо. ќднак нав≥ть пор≥вн¤но багатор≥чний досв≥д використанн¤ субмарин
не дав в≥дпов≥д≥ на питанн¤ - ¤к правильно застосовувати п≥дв≥дн≥ корабл≥
у велик≥й в≥йн≥, до ¤коњ готувалис¤ крањни јнтанти ≥ њхн≥х супротивник≥в.
Ќе можна сказати, що це питанн¤ н≥кого не ц≥кавив. ѕроводилис¤ м≥жнародн≥
конференц≥њ на тему використанн¤ п≥дв≥дного флоту ≥ про те, ¤кими особливими
правами волод≥Ї п≥дводний корабель у в≥дм≥нност≥ в≥д надводного (√аага,
1899 ≥ 1907 р.). ћор¤ки, журнал≥сти, письменники извели гори папера, описуючи
майбутню в≥йну. ƒо ц≥Їњ теми приклав руку нав≥ть автор знаменитого Ўерлока
’олмса. ” 1914 р. јртур онан ƒойль опубл≥кував пов≥сть, у ¤к≥й подлодки
невеликоњ крањни загрожують ≥снуванню великоњ морськоњ держави. ” паперовому
потоц≥ зустр≥чалис¤ ≥нод≥ дуже в≥рн≥ пророкуванн¤. ” 1913 ≥ в 1914 р.
лорд ‘ишер - головком англ≥йського флоту - представив морському м≥н≥стру
меморандуми, у ¤ких писав: "ѕодлодки не можуть д≥¤ти проти торгових
суд≥в ворога на п≥дстав≥ правил ≥ закон≥в, прийн¤тих м≥жнародним правом.
“ому подлодки будуть порушувати ц≥ закони ≥ правила ≥ будуть топити вс≥
комерц≥йн≥ судна". ” той же р≥к кап≥тан-лейтенант н≥мецького флоту
Ѕлюм у допов≥дн≥й записц≥ вказував, що, по його п≥драхунках, дл¤ веденн¤
в≥йни проти јнгл≥њ буде потр≥бно близько 200 подлодок. ќднак до серпн¤
1914 р. майже вс≥ мор¤ки св≥ту вважали, що подлодка - специф≥чна збро¤
береговоњ оборони, начебто рухливого м≥нного полючи. ≤нод≥ њй удастьс¤
атакувати в≥йськовий корабель супротивника, що коштуЇ на ¤кор≥. ѕро атаку
корабл≥в, що рухаютьс¤, ≥ про д≥њ проти торгових суд≥в усерйоз майже н≥хто
не думав. –ос≥йський флот був одним з де¤ких, котрий мав бойовий п≥дводний
досв≥д, але нав≥ть пров≥дний конструктор рос≥йських п≥дв≥дних човн≥в ».√.
Ѕубнов у 1909 р. писав, що човна в майбутн≥й в≥йн≥ будуть нести позиц≥йну
службу в берег≥в, "¤к своЇр≥дн≥ м≥нн≥ банки".
”же на початку XX стол≥тт¤ в –ос≥њ були добре п≥дготовлен≥ фах≥вц≥-п≥дводники.
≥ст¤к п≥дв≥дного флоту складали близько 100 оф≥цер≥в. 26 с≥чн¤ 1909 року
по ћорському в≥домству був виданий наказ є-19 ¤ким було встановлене нос≥нн¤
спец≥ального ср≥бного нагрудного знака дл¤ оф≥цер≥в п≥дв≥дного плаванн¤
в≥йськово-морського флоту. …ого введенн¤ п≥дн≥мало авторитет п≥дводник≥в
серед флотських оф≥цер≥в ≥ було стимулом, що заохочуЇ, дл¤ бажаючих служити
на п≥дв≥дних човнах. —ерйозний ≥спит, ¤ким стала дл¤ ус≥х ведучих флот≥в
ѕерша —в≥това в≥йна, п≥дв≥дний човен, ¤к бойовий корабель, витримала з
честю, чого не можна сказати про багатьох ≥нших корабл¤х. Ќезважаючи на
те, що за попередн≥ в≥йн≥ п'¤тнадц¤ть рок≥в, п≥дв≥дн≥ човни встигли "в≥дзначитис¤"
у трьох в≥йнах ≥ нав≥ть пустити одну торпеду, в≥дношенн¤ до них було саме
суперечливе. Ќ≥хто у св≥т≥ не м≥г визначити призначенн¤ цього судна. Ќав≥ть
пров≥дний конструктор рос≥йських п≥дв≥дних човн≥в ».√.Ѕубнов у 1909 роц≥
писав, що човна в майбутн≥й в≥йн≥ будуть нести позиц≥йну службу в берег≥в,
"¤к своЇр≥дн≥ м≥нн≥ банки". ѕроте, незабаром в≥дношенн¤ до "потаЇних
корабл≥в" р≥зко перем≥нилос¤. Ќав≥ть будучи дуже недосконалими корабл¤ми,
подлодки зарекомендували себе в ѕершоњ —в≥товий дуже гр≥зною зброЇю. ќдин
т≥льки слух про по¤ву поблизу ворожих корабл≥в рос≥йськоњ субмарини викликав
пан≥ку. Ќезважаючи на любов б≥льшост≥ адм≥рал≥в до могутн≥х, многопушечным
плавучим фортец¤м, непоказна субмарина ви¤вилас¤ набагато б≥льш гр≥зною
зброЇю, чим броненосц≥ ≥ л≥нкори. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ѕершоњ —в≥товоњ ¬≥йни,
що ведуть морськ≥ держави усв≥домили всю гр≥зну силу п≥дв≥дного флоту,
≥ приступили до розробок нових п≥дв≥дних корабл≥в. ѕ≥дводний флот —–—–
р≥с, з≥ швидк≥стю, що л¤каЇ увесь св≥т. р≥м ¤к≥сних характеристик, подлодок
було просто дуже багато! ƒќ 22 червн¤ 1941 року до складу рад¤нського
флоту входило дв≥ст≥ одинадц¤ть п≥дв≥дних човн≥в, не вважаючи тих, котр≥
проходили ≥спиту. ”сього з 1927р. по 22 червн¤ 1941р. у —–—– було закладено
297 п≥дв≥дних човн≥в.
–ано ранком 22 червн¤ 1941 р. фашистська Ќ≥меччина, в≥роломно порушивши
догов≥р про ненапад, напала на –ад¤нський —оюз. √≥тлер≥вське командуванн¤
кинуло проти —–—– 5,5 млн. чолов≥к, близько 5000 л≥так≥в, 4300 танк≥в,
понад 47 тис. знар¤дд¤. ѕ≥дводники Ѕалтики у вкрай важких умовах, ¤ких
не випробували п≥дводники на ≥нших морських театрах, дуже усп≥шно переборювали
численн≥ м≥нн≥ загородженн¤ й ≥нш≥ перешкоди, виставлен≥ ворогом у ‘≥нськ≥й
затоц≥, виходили у в≥дкрите море ≥ наносили в≥дчутн≥ удари по супротивнику,
топили його транспорти ≥ бойов≥ корабл≥. «а роки в≥йни балт≥йським п≥дводникам
були вручен≥ 2190 орден≥в ≥ 983 медал≥. « перших дн≥в в≥йни розгорнулис¤
активн≥ бойов≥ д≥њ п≥дводник≥в ѕ≥вн≥чного флоту. омандири-п≥дводники,
д≥ючи в умовах ѕ≥вноч≥, ви¤вл¤ли винах≥длив≥сть, д≥¤ли змело ≥ р≥шуче.
ѕодводники-североморцы розробили чимало тактичних прийом≥в д≥њ п≥дв≥дних
човн≥в. ўе до в≥йни вони застосували спос≥б залповоњ стр≥л¤нини "в≥¤лом".
«а роки в≥йни подводниками-североморцами було потоплено 160 транспортних
суд≥в, 4 м≥ноносц≥, п≥дв≥дний човен, 20 тральщик≥в, 20 сторожових корабл≥в.
—творенн¤ в короткий терм≥н в≥тчизн¤ного п≥дв≥дного човна на досить високому
р≥вн≥ п≥сл¤ хаосу революц≥њ ≥ громад¤нськоњ в≥йни треба визнати серйозним
техн≥чним дос¤гненн¤м. Ќа баз≥ човн≥в 1 сер≥њ (чи "ƒекабрист≥в")
рад¤нськ≥ кораблебуд≥вники розробили ≥ запустили в сер≥ю також м≥нн≥ загороджувач≥
типу "Ћен≥нець" ≥ р¤д ≥нших проект≥в. –ад¤нський п≥дводний флот
почав рости темпами, що л¤кають зах≥дний св≥т. ƒо к≥нц¤ першоњ п'¤тир≥чки
було нам≥чено довести п≥дводний флот до 90 нових "вимпел≥в".
“ак, у 1932 р. судноверф≥ заклали 28 одиниць, у 1933 - ще 31. ƒо к≥нц¤
1933 р. 21 човен вступив у лад. ¬часно завершенн¤ 2-го п'¤тил≥тнього плану
(1932 р.) п≥дводний компонент – ¬ћ‘ повинний був нараховувати 369 одиниць!!!
” 1936 р. начальник ¬≥йськово-морських сил – ј ¬.ћ. ќрл≥в, виступаючи
на XIII ”сесоюзному з'њзд≥ –ад, за¤вив: "якщо вз¤ти корабельний склад
нашого флоту на 1 с≥чн¤ 1933 року за 100 %, те до к≥нц¤ 1936 р. ми маЇмо
п≥дв≥дних човн≥в (на буд≥вництво ¤ких ми зробили головний упор) 715 %!".
оментарии, ¤к говоритьс¤, зайв≥. ” т≥м же 1936 р. молод≥ рад¤нськ≥ п≥дводники
здали перший бойовий ≥спит. ” ход≥ громад¤нськоњ в≥йни в ≤спан≥њ, п≥дтримуючи
генерала ‘ранко, н≥мц≥ й ≥тал≥йц≥ використовували ≥ своњ субмарини,. «≥
своЇњ сторони, у числ≥ рад¤нських в≥йськових фах≥вц≥в, що прибули в ≤тал≥ю,
знаходилос¤ 6 оф≥цер≥в-п≥дводник≥в. ¬они, у в≥дм≥нност≥ в≥д вс≥х ≥нших
наших в≥йськових, мали статус не радник≥в, а оф≥цер≥в республ≥канського
флоту ≥ призначалис¤ командирами п≥дв≥дних човн≥в. ¬они показали гарну
п≥дготовку, зокрема, к≥лька раз≥в форсували √≥бралтарську протоку. Ќе
випадково саме п≥дводники ».ј. Ѕурмистров ≥ Ќ.ѕ. ≈чинко стали першими
в≥йськовими мор¤ками, в≥дзначеними званн¤ "√ерой –ад¤нського —оюзу".
Ѕуд≥вництво самого могутн≥х у св≥т≥ п≥дв≥дного флоту продовжувалос¤, не
знижуючи темп≥в. «а 1936-1938 р. закладено 206 "борт≥в" ус≥х
клас≥в, з них подлодок - 90, тобто 48 % в≥д загального числа, причому
в 1937 ≥ 1938 р. цей показник п≥дн≥мавс¤ до 68 %. ” 1938 р. на флот було
асигновано 4,58 млрд. карбованц≥в, а в наступному - уже 7,55 млрд. ” 1938
р. передбачалос¤, що на 01.01.1943 р. у склад≥ флоту буде близько 300
подлодок. ”перше на бойове чергуванн¤ рад¤нськ≥ човни вийшли вл≥тку 1938
р. п≥д час збройного конфл≥кту в озера ’асан. ” листопаду 1939 року балт≥йськ≥
субмарини розгорнулис¤ в море дл¤ д≥й проти ‘≥нл¤нд≥њ, причому бойов≥
д≥њ практично велис¤ за правилами необмеженоњ п≥дв≥дноњ в≥йни, уражалас¤
будь-¤ка мета, оказавша¤с¤ в поле зору. омандири добре розум≥ли, що у
випадку в≥дсутност≥ бойового усп≥ху можуть п≥ти "оргвыводы".
ƒо того ж треба в≥дзначити, що ¤к≥сний склад командного корпуса п≥дв≥дного
флоту серйозно знизивс¤. « одного боку, р≥зке зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ корабл≥в
змушувало призначати на посад≥ њхн≥х командир≥в оф≥цер≥в, що прослужили
на флот≥ 3-5 рок≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ училища. ” п≥дводник≥в же на спец≥альних
курсах переобучивали мор¤к≥в торгового флоту, надводник≥в, нарешт≥, просто
оф≥цер≥в, що бажають "йти п≥д воду". “ак, чорноморськоњ ў-204
командував колишн≥й кавалерист. « ≥ншого боку, основним критер≥Їм дл¤
призначенн¤ на посаду ставало членство у ¬ ѕ(б) ≥ парт≥йний стаж. Ќа флот≥
практично не залишилос¤ оф≥цер≥в, що зак≥нчили морський корпус. « травн¤
1937 р. по вересень 1938 р. було репресовано б≥льш 3000 командир≥в ус≥х
ступен≥в, тобто приблизно кожен шостий оф≥цер. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: у бо¤х
за увесь час ≥снуванн¤ –ос≥йського ≤мператорського ‘лоту з петровских
час≥в загинуло 7 адм≥рал≥в, за роки ж репрес≥й розстр≥л¤но вдв≥ч≥ б≥льше,
не вважаючи померлих у в'¤зниц¤х ≥ таборах. “≥льки на Ѕалтиц≥ залишилос¤
4 чолов≥к, що мали командний досв≥д ѕершоњ —в≥товоњ в≥йни в оф≥церських
чинах, на ≥нших флотах таких не було зовс≥м. ƒо початку 1941 року загальний
некомплект оф≥цер≥в склав 11 227 чи людину 30 % в≥д загальноњ чисельност≥.
”се це р≥зко негативно позначалос¤ на дисципл≥н≥ р¤дового складу. “ак,
за перше п≥вр≥чч¤ 1941 року (до початку в≥йни) було покарано за в≥йськов≥
злочини 2 % червонофлотц≥в. ћоральна обстановка на флот≥ вкрай негативно
позначалас¤ на ефективност≥ ≥ боЇздатност≥ флоту. Ќетривала в≥йна з ‘≥нл¤нд≥Їю
принесла скромний результат: потоплено б≥л¤ дес¤тка транспортних суд≥в,
з них т≥льки одне ф≥нське, ≥нш≥ ж шведськ≥, н≥мецьк≥, естонськ≥. «агублено
один човен «-2, що загинула на м≥н≥ 3 с≥чн¤ 1940 року. ƒќ 22 червн¤ 1941
р. до складу рад¤нського флоту входило 211 п≥дв≥дних човн≥в, не вважаючи
тих, котр≥ проходили ≥спиту. ”сього з 1927 р. по 22 червн¤ 1941 р. у —–—–
було закладено 297 п≥дв≥дних човн≥в. ” численних мемуарах ≥ досл≥дницьких
роботах п≥дкреслюЇтьс¤, що у в≥дм≥нност≥ в≥д арм≥њ ≥ ¬¬— флот у перший
день в≥йни не втратив жодного корабл¤. ƒ≥йсно, г≥ркий список утрат в≥дкривс¤
23 червн¤, у той день н≥мецька U144 потопила нашу ћ-78. Ќа ≥нший день
у Ћибаве, у зв'¤зку з терм≥новою евакуац≥Їю ¬ћЅ, було висаджено б≥л¤ дес¤ти
п≥дв≥дних човн≥в, що знаходилис¤ на ремонт≥. ќбстановка на борт≥ корабл≥в
панувала дуже нервозна. “ак, 24 червн¤ 1941 р., виход¤чи з ”сть-ƒвинска,
командир «-8 кап≥тан 3-го рангу ћ.—.Ѕойко зненацька знайшов н≥мецький
човен. —тр≥л¤ти торпедами було неможливе - занадто близько, йти на таран
командир не зваживс¤, побоюючись, що в≥д удару спрацюють 4 торпеди в носових
апаратах. омандира, що повернувс¤ в базу, обвинуватили в бо¤гузтв≥ ≥
в≥ддали п≥д суд ¬≥йськового трибуналу, вирок ц≥лком ¤сний. ¬ тимчасове
командуванн¤ човном вступив командир див≥з≥ону, а новий командир призначений
т≥льки багато дн≥в спуст¤. ѓм став старший лейтенант, до цього начальник
самох≥дноњ плавзар¤довой станц≥њ, переустаткованоњ з≥ старого англ≥йського
човна Ћ-55. ¬≥н змело пов≥в восени 1941 р. св≥й новий корабель у б≥й ≥
на трет≥й день загинув ≥з вс≥м ек≥пажем. ѕод≥бн≥ випадки в≥дбувалис¤ ≥
на ≥нших флотах. ÷е привело до прагненн¤ р≥зко приукрашивать послепоходные
пов≥домленн¤ "перемогами на папер≥". “ому дотепер немаЇ точноњ
статистики потоплених нашими п≥дводниками плавзасоб≥в супротивника н≥
по тоннаж≥, н≥ по к≥лькост≥. ”с¤ випущена за рубежем л≥тература детал≥зуЇ
долю суд≥в власне н≥мецького флоту, але дуже значна к≥льк≥сть суд≥в н≥мц≥
захопили в скорених Ївропейських крањн. «деб≥льшого њхн¤ дол¤ нев≥дома.
Ќе стосуючись точних цифр,
можна сказати наступне. “рохи потоплених на Ѕалтиц≥ суд≥в у 1941 роц≥
змусили н≥мц≥в при вже на¤вному деф≥цит≥ металу виготовити к≥лька величезних
протичовневих мереж ≥ дв≥ч≥ перегородити ‘≥нська затока. ”се-таки, незважаючи
на серйозн≥ втрати в 1942 р., наш≥ п≥дводники змогли неодноразово прориватис¤
у в≥дкрите море ≥ топити ворож≥ корабл≥. ћожна змело затверджувати, що
ц≥ походи були самими складними ≥ небезпечними в масштабах ус≥Їњ ƒругоњ
—в≥товоњ в≥йни, тому що н≥де б≥льш супротивник не створював наст≥льки
насиченоњ протичовневоњ оборони. ќсобливою стор≥нкою можна назвати походи
по постачанню —евастопол¤. ѕ≥дводники працювали вже десь за межами людських
можливостей. „овен вантажили за к≥лька годин на баз≥, пот≥м вона йшла
в —евастополь, де п≥сл¤ екстреного розвантаженн¤ негайно ≥шла назад за
новим вантажем. “ак продовжувалос¤ два м≥с¤ц≥. ”с≥х героњчних еп≥зод≥в
не перел≥чити. 21 п≥дводник стали √ероЇм –ад¤нського —оюзу, 12 човн≥в
визнан≥ г≥дними званн¤ гвард≥йськоњ, 23 нагороджен≥ орденами „ервоного
ѕрапора, а ƒ-3, ћ-172, «-56 ≥ ў-402 т≥Їњ й ≥ншоњ в≥дм≥нностей в≥дразу.
“ак≥ висок≥ нагороди д≥сталис¤ дорогою ц≥ною. «а 1941-1945 р. удалос¤
добудувати не набагато б≥льше 50 подлодок, а загублено було б≥льше сотн≥,
тобто њхн¤ загальна к≥льк≥сть зменшилас¤ на чверть.